Для тих, хто проходив ЗНО-2010 

   

mann пише:   «Каждый пишет, как он слышит ©    А дехто спочатку пише, тоді вже - чує, а згодом - обмірковує))    Яке походження має корінь -віт (вітання, привітати)?    Чи то побажання мати якусь місцеву Віту... чи то vita з латини...»

  
   Так, дуже вже схоже наше вітати та латинське vita. І ймовірно, є відповідне походження, але не пряме.
   Одна з версій походження слова вітати - від праслов’янського vitati - жити, перебувати. Звісно, що тут вже й виникає припущення про спорідненість vitati та vita.
   Не маю змоги прочитати та зрозуміти оригінальні перші тексти Біблії, тому можу лише повірити, що у фразі «І дух Божий ширяв над водою» (рос. - витал над водой) в оригіналі витал - саме дієслово з коренем vita. Тобто дух Божий існував, жив, перебував над водою. А не носився, як ненормальний (бо іноді виникає така асоціація).
  
   Можна згадати й ще одне слово, пов’язане з коренем vita. Оковита. Етимологи більш-менш сходяться у думці, що тут без варіантів: слово походить від aqua vitae.
  
   Але для повноти картини слід навести ще одну, але мало поширену, версію, яка має мало прихильників.
   Вітати (та рос. приветстововать) може походити від слова ветвь (рос.), українською є варіант - віття. Але чому саме від цих слів походить вітати - жоден з дослідників не пояснює. Тому цю версію приймаємо як малоймовірну.
  
   Кумедний випадок був з моїм другом на екзамені у медичному інституті (ще наприкінці вісімдесятих). На питання екзаменатора (звісно, тоді російською) що означає термін "витальные рефлексы", він відповів - приветственные.
  
   До речі, по ходу зауваження й до ширяти. Сучасний словник подає кілька його значень.
   Одне - штрикати,
   а інші два -
   або ж повільно кружляти, парити,
   або ж стрімко проноситися, шастати.
  
   Одне із значень російського слова витать (у фразеологізмі витать в облаках) - впадати у мрії, думати про щось, відірвавшись від реальності. Сам же фразеологізм походить від "витать в эмпиреях" - у найвищій небесній сфері, де живуть боги. Фактично "витать в облаках" - жити у вигаданому світі.
   І тут бачимо спорідненість слів жити, витать (рос.), ширяти.
   Тобто Дух Божий все ж таки не носився, як навіжений, над водою, а жив, був, існував.
  
   (Вибачте, не втримаюсь, щоб не навести однокореневі слова до слова ширяти - широчити, широчінь, поширюватися)
  
   Отже, зупинимось на тому, що вітати та vita - дуже близькі родичі.
  
  

mann пише:   «Якщо корінь справді від "жити", то виходить, що російське привет стоїть окремо від зовнішньо схожих ответ, завет, совет, де -вет (очевидно) - "говорити".»

  
   Для російських ответ, совет, завет і кореня -вет є однокореневе віче (рос. - вече). А точніше - вѣче
   Спорідненість до значення "говорити" - очевидна.

   Тут корінь навіть не у праслов’янській мові (бо латина не має відношення до слов’янських мов), а у пра-індоевропейській мові, санскриті. Оце "ответ" (укр. "одвіт", "одвічає"), також і "повідати", "відати" (рос. "ведать") і санскритське "веди" - все має один корінь, семантичне значіння якого - "знати".
  
   Але слово "витать" в російській мові, по-перше, не є похідним від латинського vitare (жити), а по-друге, не те, не інше не має відношення до українського "вітаю" (привітання). Латиною привітання - "salve" (звідси "салют"); російською - "здрассьтє" ("прівєтствіє"). Тобто ніякої vita немає й близько.
  
   Насправді слово "витати" є церковнослов’янським словом, запозиченим як українською, так і російською мовами. В свою чергу воно запозичене старослов’янською з латини, але, знову ж таке, воно означає не привітання, а життя. На це вказує і звук И в цьому слові, а не І. І в російській, і в українській мовах це слово має ще додатковий сенс - "літати", "ширяти в повітрі" ("витає у хмарах").
  
   Дивись у Шевченка:
  
   ...І радість, молодість його
   Витає весело над ним.
   ("Буває, іноді старий...")
  
   Тобто, що я хочу сказати.
   В українській мові від латинського vitare (не vita), дійсно, походить слово "витати". Походить воно, зрозуміло, не прямо, а як і в російській мові, через старослов’янське запозичення.
   Але слово "вітати" не має до цього відношення, етимологія його інша. Виводити його від латинського vita - значить робити помилку на кшталт того, що слово "міліція" походить від "мілиє ліца". Не все, що співзвучно, має спільне походження!