Українська мова та навколомовні теми. http://liknep.com.ua © 2005-2006 «Український Лікнеп» Українська мова та навколомовні теми. Ваші запитання - наші відповіді. Для тих хто не байдужий Tue, 08 May 2012 23:37:54 +0300 Tue, 08 May 2012 23:37:54 +0300 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss liknep@liknep.com.ua gonta@liknep.com.ua http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1494#1494 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Цінність не тільки в перекладі, а й у локалізації.<br />&nbsp;&nbsp; Згадайте Альфа, Сімпсонів.<br />&nbsp;&nbsp; Комедії, скажете?<br />&nbsp;&nbsp; Ну от вам серйозний фільм.<br />&nbsp;&nbsp; <b>The Iron Lady</b><br />&nbsp;&nbsp; Епізод, коли Тетчер влаштувала рознос на засіданні кабінету. І під гарячу руку попався Лорд Головуючий - вона знайшла у паперах граматичні помилки.<br />&nbsp;&nbsp; В оригіналі фільму текст був такий (наводжу оригінальний транскрипт):<br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i><br />&nbsp;&nbsp; HOWE pushes the papers over to her. She picks up a pencil, starts to read.<br />&nbsp;&nbsp; The MINISTERS watch as, quickly, she starts to score through the words.<br />&nbsp;&nbsp; MARGARET: The wording is sloppy here, and here.<br />&nbsp;&nbsp; HOWE: If you say so.<br />&nbsp;&nbsp; MARGARET: I do say so.<br />&nbsp;&nbsp; HOWE: It&#8217s merely a first draft...<br />&nbsp;&nbsp; MARGARET: looks down at the paperwork.<br />&nbsp;&nbsp; MARGARET: This is ridiculous. <b><font color=red>There are two &quot;T&#8217s&quot; in &quot;committee&quot;</font></b>! <br />&nbsp;&nbsp; This is shameful. Shameful!</i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; В російському перекладі в цьому місці прозвучало банальне &quot;Вы в слове комитет написали два т&quot;.<br />&nbsp;&nbsp; А от наші перекладачі вдало використали відомий в Україні факт, нагадавши трохи забуте:<br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i><br />&nbsp;&nbsp; <b>Слово &quot;професіонал&quot; пишеться з однією &quot;ф&quot;, а не двома. Сором!</b></i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Слово &quot;професор&quot; явно не підходило під ситуацію, для перекладу взяли &quot;професіонал&quot;, але суті це не змінило. Гумор Fri, 16 Mar 2012 20:36:22 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1494#1494 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1486#1486 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Передруковано із сайту <a href=http://rukotvory.com.ua/info/yak-verba-stavala-banduroyu/ target='_blank'>Рукотвори</a>. Автор - Богдан Гдаль.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; ------------------------------<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Мало не рік я мріяв, коли вона залунає. Здавалося б вербова заготовка. Але вона стала якоюсь близькою ще тоді, коли на ній ще й не проглядався готовий інструмент. Та пальці вже перебирали уявні струни. Далі була творча подорож...<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <b>Передісторія</b><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Років зо 5 тому, а може й більше я придбав гітару «Трембіта». Перед тим зі своїм хорошим приятелем Ромком Мисюрою ми заходилися вигадувати пісні і наспівувати їх. Було в тому шось таке глибинне, щире. Слова були авторськими, але десь навіювали спорідненість з кобзарством, бо були про правду, вічні почуття, довколишній світ. Я загорівся гітарою, але вона після придбання так і простояла в куточку кілька років, доки не подарував її своєму одногрупникові Володі Ходаківському. Щоправда, струну раз чи кілька разів я таки порвав, налаштовуючи її. А так і не спромігся навіть акорди вивчити. Береш у руки, а воно «не твоє» і все. Потримав і відклав. Лише періодично витирав запорошеність, виймаючи її з кутка.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Та водночас була своєрідна зачудованість від звуку старосвітської бандури. От щось у ній було непояснюване. Ще перша «Країна Мрій» і її кобзарська сцена дозволила поринути в цей світ. Та й диски від проекту «Берви» із записами Миколи Будника та Тараса Компаніченка дали своє. До того ж, дізнався я, що кожен має сам зробити собі інструмент. Це таке собі перше випробування для людини, яка хоче з бандурою чи кобзою пов&#8217язати свою долю. Але як його зробити, з чого почати, я не уявляв. Це було щось захмарне і майже неможливе. Але мрія виникла і набирала сили...<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <b>Як все «закрутилося»...</b><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/uploads/2011/11/DSC_2676.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; А потім, в Музеї Івана Гончара я познайомився з Русалімом Козленком з Кобзарського Цеху. Він же запросив мене на заготівлю деревини в Голосіїв. Там у великому яру упала стара верба і ватага вирішила дати їй нове життя через музичні інструменти. Я їхав туди як журналіст, але захотів зробити і собі. В мить, коли мені показали на частинку з колоди, з якої мала робитися моя заготовка, всередині виникло якесь незвичайно потужне і позитивне відчуття. Пояснити на словах його не можна, але можна відчути.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; В день створення заготовки я дізнався, що інструмент робиться зазвичай рік-півтора. І мені цей термін здався якимсь до неможливості довготривалим. Але зараз скажу, що так і виходить, якщо ти живеш своїм життям, а над інструментом працюєш тоді, коли воно «саме робиться». Тоді ж і є бажання.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_1/dsc_2594.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Мені допомогли сформувати заготовку настільки, щоб її можна було транспортувати. Важила вона близько 10-ти кілограмів. Потім її завезли в Музей Гончара і тривалий час вона там сохла. Але я після того лише кілька разів за всю осінь прийшов попрацювати і за той тривалий час вербу покрутило. А отже роботи додалося. До того ж, зі слів Русаліма, з висохлою вербою важче працювати, аніж доки вона ще волога.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <b>Робота з Юрковичем</b><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Отже, до зими я попрацював над формуванням інструмента у Русаліма в Музеї Гончара. А далі мене до себе в науку взяв Юрко Кочержинський. Тепер я їздив крізь ліс до кінцевої трамвая у Пущі-Водиці, там ще сідав на маршрутку до Мощуна. Юркович мені зразу знайшов тонкі склеєні дощечки смереки для «верхняка». Там ми згодом зробили семипелюсткове сонечко, яке прорізали лобзиком. А потім я тривалий час формував заготовку. Водії маршрутки іноді називали її великою ложкою.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <b>Процес роботи</b><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; На початках важливо було не різати рубанком чи стамескою проти волокон, інакше, можна «зарізатися», тобто, занадто сильно заглибитися а в деяких випадках навіть прорізати наскрізь. Спочатку заготовка має добрячий запас дерева, але маса знімається поступально з усієї поверхні. Всередині на початках деревина вибирається теслом, а потім вже стругом або стамескою. Останньою довше, але за умови відсутності опори чи місця, де можна закріпити заготовку, стругом працювати нелегко.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Без постійних підказок просуватися у роботі складно, адже немає відчуття міри та знань щодо конструкції інструмента. Те, що для мене було на певному етапі недосяжною задачею, майстер олівцем вирішував за лічені секунди.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Ще одна затримка була з «баранцем» або бароковим завиванцем на вершині грифу. Я не знав, як до нього підступитися. Та «очі бояться, а руки роблять». Баранець це своєрідна ювелірна робота, тому над ним радять працювати маленькою круглою стамескою. Але я однією стамескою довбав і основу і сам гриф. Ще для випуклих поверхонь слід мати плоску стамеску.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Технологічно були такі етапи:<br />&nbsp;&nbsp; Заготівля (робота теслом і сокирою)<br />&nbsp;&nbsp; Формування основи (робота рубанком зовні, а всередині стамескою або «стругом»)<br />&nbsp;&nbsp; Випилювання верхняка та малюнка на ньому<br />&nbsp;&nbsp; Склеювання основи з верхняком (коли всередині вже все вишліфувано, і дві частини щільно прилягають одна до одної)<br />&nbsp;&nbsp; Остаточне формування і делікатне шліфування найтоншою наждачкою<br />&nbsp;&nbsp; Лакування (перед тим ґрунтування яєчним білком)<br />&nbsp;&nbsp; Вирізання струнотримача з латуні чи міді, кілочків з акації, «кобилки» (підструнника) з клену та поріжка (на грифі) зі сливки<br />&nbsp;&nbsp; Натягування струн.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_1/dsc_2691.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_1/dsc_2767.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_6572.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_9308.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_1495.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_1566.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_1477.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_2013.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_7842.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_7848.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_2/dsc_5536.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://rukotvory.com.ua/wp-content/gallery/yak_zrobyty_bandura_2011_3/dsc_5567.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <b>Більше, аніж просто майстрування</b><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Але цінність була не лише в технологічному процесі. Спілкуючись з майстром, ти ніби всотуєш його розповіді про кобзарство і його сподвижників. Тому світ Георгія Ткаченка та Миколи Будника відкривався під час роботи. Традиція ставала живою і нерозривно пов&#8217язаною з тією миттю.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; І яким же було щастя, коли я відчував, що невдовзі інструмент народиться. Спершу якось ми пробно натягнули одну струну, а потім одного дня наприкінці серпня ну так захотілося все доробити, що словами не передати. І ввечері після тривалої роботи ми натягнули всі струни, які я перед тим купив біля станції метрополітену «Либідська». Вже вечоріло. Ми сфотографувалися, я подякував. Попрощалися, а на маршрутку я так і не пішов. Захотілося сфоткати інструмент біля місцевого ставочка під вечірнім сонцем. А потім я ще сидів на зупинці транспорту і собі щось тихенько бренькав з усмішкою.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; На цьому історія не завершується, а, мабуть, навпаки. Бо вивчитися гри — це не менше праці, аніж зробити саму бандурку. Однак ця пригода дала змогу зробити кілька висновків: 1) що можна багато зробити, аби тільки дуже захотіти і почати, 2) що світ не без добрих людей, а навпаки повен казки і глибини, 3) що варто прислухатися до свого серця, і воно виведе на свою дорогу...<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; І ще одне, що мені сподобалося у цій всій історії. Інструмент робив не я один, та у кожного він був особливим. Ніби повторював характер свого господаря. І за певними нюансами форми і за вирізом на верхняку, і за невеликим погрішностями чи асиметричностями, і за малюнком деревини. Я, до прикладу, свою бандуру не дошліфував і місцями, якщо придивлятися, є до дрібні ямки, то смужки від наждачки, десь дрібна асиметрія, десь ще шось... Але я люблю цей інструмент. І я наповнююсь, пробуючи грати на ньому, попри те, що прискіпливий конструктор міг би на ньому знайти купу «невідповідностей».<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; І кобзарювати, як казав Юркович, цей інструмент почав ще до його втілення. Бо кожна поява на людях навіть заготовки викликала добрі усмішки, запитання, ставала початком цікавої розмови. Звернути увагу могла і продавщиця в аптеці і жінка, яка купувала квитки у водія трамвая, якийсь чоловік в транспорті чи просто бабці на зупинці. А бувало, що люди, які перед цим їхали мовчазними, вигукували щось на зразок: «Ану заграй-но»... Тому для мене це позитивна пригода і відкриття якогось нового позитивного шляху, а може просто один з його проявів.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Ну, а найголовніше і за що я найбільше вдячний, то це за товариство. За цих світлих людей, які продовжують собою цю традицію. Весь цей час, що мав стосунок до майстрування і опосередковано до Кобзарського Цеху, я часто був позитивно вражений якоюсь глибинністю, щирістю і відкритістю цих людей. Тому велике дякую, за те, що відкрили мені цей Світ!<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; P.S. Всі технологічні нюанси я не розповідатиму, бо їх багато, та й все не охопиш. Якщо хочете дізнатися щось -питайте у відгуках. А щоб все осягнути, слід просто взятися і робити... під наглядом майстра. Статті, поцуплені з Нетрів Thu, 03 Nov 2011 14:44:00 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1486#1486 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1482#1482 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Шоу, що відбувалося чи не в кожній країні у єдиному форматі, також виходило у ефір і у Австралії.<br />&nbsp;&nbsp; Гляньте, як спочатку байдуже і без цікавості журі поставилося до гурту у українських костюмах, і які овації влаштували глядачі та журі українському гопаку!!<br />&nbsp;&nbsp; Дивитися можна тут - <a href=http://liknep.com.ua/?video=111>http://liknep.com.ua/?video=111</a> Теревені Tue, 06 Sep 2011 20:17:27 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1482#1482 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1480#1480 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Враження від журналу &quot;Дніпро&quot; досить позитивні! Приємно спостерігати, що в Україні так багато творчих людей, які створюють такі суперські вірші, розповіді. А особливо хочеться подякувати колективу цього журналу, що роблять його таким унікальним та цікавим для читача! Теревені Mon, 18 Jul 2011 16:44:36 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1480#1480 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1479#1479 &nbsp;&nbsp;&nbsp;тварюка криза летить над Америкосією:<br />&nbsp;&nbsp; -добре попрацював... пишаюсь собою!<br />&nbsp;&nbsp; над Євразією в цілому:<br />&nbsp;&nbsp; -ну...взагалі супер! не так, як із штатами, але...<br />&nbsp;&nbsp; над Україною:<br />&nbsp;&nbsp; -т-тю...а хто це тут до мене попрацював? Гумор Mon, 18 Jul 2011 16:41:58 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1479#1479 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1478#1478 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Ви пишете українською вірші, прозу, драми, але ще не пробували себе у великій літературі? Журнал &quot;Дніпро&quot; запрошує на свої сторінки! dnipro-ukr.com.ua - заходьте, у нас безліч цікавого! Теревені Wed, 25 May 2011 14:59:54 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1478#1478 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1477#1477 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Щиро дякую за відповідь! Слово про слово Sun, 08 May 2011 10:10:03 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1477#1477 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1476#1476 &nbsp;&nbsp;&nbsp;<table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Коркачечка</u> пише</b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>Доброго часу доби! Підкажіть, будь ласка, чи вірно то казати - &quot;дзвонити&quot; (по телефону)? Чи вірно - &quot;телефонувати&quot;?</i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Дзвонити (по телефону) = Телефонувати.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Можна вживати обидва варіанти. Слово про слово Sun, 08 May 2011 02:26:52 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1476#1476 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1475#1475 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Доброго часу доби! Підкажіть, будь ласка, чи вірно то казати - &quot;дзвонити&quot; (по телефону)? Чи вірно - &quot;телефонувати&quot;? Слово про слово Sat, 07 May 2011 19:57:37 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1475#1475 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1472#1472 &nbsp;&nbsp;&nbsp;<table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Абориген</u> пише</b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>Єтакий вираз - носити шапку набакир. А що таке &quot;бакир&quot;?</i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Набакир. <br />&nbsp;&nbsp; Слово вживане як у класичних літературних текстах, так і у сучасній мові. Переважно вживається у виразі &quot;шапка набакир&quot; - з нахилом набік, зсунувши на одне вухо.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Шапка набакир може бути ознакою завзятості, енергійності, хвацькості, або ж геройства, гордості, хвальковитості, людини для якої &quot;море по коліна&quot;, яка &quot;козирем дивиться&quot;.<br />&nbsp;&nbsp; (Згадайте анекдот про тюбетейку на лівий бік).<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Походження.<br />&nbsp;&nbsp; Набакир - запозичення з польської <b>na bakier</b>.<br />&nbsp;&nbsp; Польська основа <b>bakier</b> в свою чергу походить від німецької плотарської команди <b>back kehren</b> - повертай назад. (Хоча фактично - наліво, бо лівий борт був у стернового за спиною)<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; (До речі, українське &quot;керівник&quot; теж походить від німецького kehren).<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Це щодо &quot;бакир&quot;, як частини слова &quot;набакир&quot;.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Окремо ж <b>бакир</b> теж існує - мідний (переважно) казан, від болгарського <b>бакър</b> - мідна посудина для води, яке в свою чергу походить від турецького <b>bakir</b> - мідь.<br />&nbsp;&nbsp; Можна згадати болгарське слово <b>бакрач</b> - відро, яке походить від турецького <b>bakra&#231;</b> - мідний черпак, казанок, що знов-таки походить від турецького ж <b>bakir</b><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Але такий бакир до нашого набакир відношення не має.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Нечуй-Левицький «Микола Джеря»:<br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>Повбирані в нову одежу, попідперезувані червоними поясами, вони гордо й пишно йшли по вулиці на гарячому сонці, понадівавши <b>шапки набакир</b>. Їх червоні широкі пояси червоніли на сонці, як жар, а довгі кінці поясів з торочками теліпались аж нижче од колін. </i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; Архип Тесленко «Истинно русский человек»:<br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>Розступаються люде. Вилазить парубок. Свита наопашки ж його, <b>шапка набакир</b>, руки назад. Очі позатягало йому, а він ще... таким козирем дивиться, високий, кремезний.</i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table> Слово про слово Tue, 19 Apr 2011 17:30:15 +0300 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1472#1472 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1469#1469 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Можна довго сперечатися, який колір очей поширений в Україні більше, який менше.<br />&nbsp;&nbsp; Можна пригадувати пісні і фольклор:<br />&nbsp;&nbsp; «Чорнії брови, карії очі...»<br />&nbsp;&nbsp; «Карі очі, чорні брови, не забуду вас ніколи...»<br />&nbsp;&nbsp; Це з одного боку.<br />&nbsp;&nbsp; З іншого - «Ой, ви, очі волошкові...»<br />&nbsp;&nbsp; А до них одразу згадується ще й «Чорні очка, як терен...»<br />&nbsp;&nbsp; Але як би не було, мені більше подобаються кароокі Спритко і Гарнюня, аніж представлені синьоокі.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Ось оригінал:<br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/sg0.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; А ось лікнепівська версія<br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/sg2.jpg'</img></center> Теревені Fri, 25 Mar 2011 16:03:45 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1469#1469 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1466#1466 &nbsp;&nbsp;&nbsp;<table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Autumn</u> пише</b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>что значит «по-панськи»?<br />&nbsp;&nbsp; по-барски? по-господски?<br />&nbsp;&nbsp; как-то украинское выражение привычней для уха, чем то, что должно быть аналогом по-русски. <br />&nbsp;&nbsp; спасибо.</i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <b>По-панськи</b> (або ж - <b>по-панському</b>) - жити (робити, думати) <i>як пани</i>.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Дуже часто цей прислівник вживається у жартівливому або жартівливо-принизливому значенні.<br />&nbsp;&nbsp; Про панів в українському фольклорі є багато приказок, казок, в основному з презирливим ставленням до панства.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <i>Великий пан, велике цабе, велика цяця.<br />&nbsp;&nbsp; Панська собака по-панськи й гавкає<br />&nbsp;&nbsp; Дарма що в латках, а хоче по-панськи жити.<br />&nbsp;&nbsp; Хоч за гріш – та по-панськи!</i><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; В сучасній мові цей прислівник теж вживається у жартівливому значенні.<br />&nbsp;&nbsp; Заголовок <a href=http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/212898 target='_blank'>новини</a>: &quot;<i>Грабувати магазин приїхали «<b>по-панськи</b>» - на таксі</i>&quot;. Слово про слово Fri, 25 Feb 2011 10:39:23 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1466#1466 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1462#1462 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Як проліски &quot;в тираж вийшли&quot; <img src=\images\smiles\icon_smile.gif><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <a href=http://ua.korrespondent.net/ukraine/1187018-u-kievi-miliciya-provela-operaciyu-pervocvit target='_blank'>http://ua.korrespondent.net/ukraine/1187018-u-kievi-miliciya-provela-operaciyu-pervocvit</a><br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>У Києві міліція провела операцію Первоцвіт<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; ....<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; За інформацією Київського еколого-культурного центру, під час рейду вилучили <b>1100 примірників проліска</b>, затримали трьох порушників і склали два протоколи.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; ....<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; </i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Шановні читачі!<br />&nbsp;&nbsp; Давайте гуртом надішлемо редакторам сайту &quot;Кореспондент&quot; статтю з тлумачного словника:<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <a href=http://slovopedia.org.ua/30/53407/26414.html target='_blank'>http://slovopedia.org.ua/30/53407/26414.html</a><br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>ПРИМІРНИК , ЕКЗЕМПЛЯР<br />&nbsp;&nbsp; примірник – екземпляр <br />&nbsp;&nbsp; Про один із тотожних зразків <b>друкованої продукції</b>, про одну з копій <b>рукописного тексту</b> кажуть примірник. <b>Примірник книжки, примірник газети, примірник постанови</b>. Часом замість цього іменника, коли йдеться про певну частину накладу, вживають екземпляр. Це не є фактичною помилкою, оскільки примірник – калька слова екземпляр, переклад його (з лат. exemplar – зразок). Але з стилістичного погляду краще і в цьому разі ставити примірник. <b>І якщо заміна примірника на екземпляр іноді можлива, хоч і не бажана, то зворотна дія неприпустима</b>. Адже <b>лише словом екземпляр можна назвати окремого представника якогось виду тваринного чи рослинного світу</b>, що його досліджують або експонують на виставці. <i>Рідкісний екземпляр комахи, екземпляр тополі</i>.<br />&nbsp;&nbsp; Слово екземпляр іронічно, в значенні “унікум” уживають часом щодо якоїсь людини: “(Юрченко): Я – що! Я бракований екземпляр! Контузія зробила своє” (Любомир Дмитерко). </i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; І запам’ятаймо, що примірник - про друковану продукцію.<br />&nbsp;&nbsp; А перекладач &quot;Кореспондента&quot; - це ще той екземпляр! Страшне перо - не в гусака Wed, 16 Feb 2011 18:05:06 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1462#1462 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1461#1461 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Відгадайте з одного разу, що мав на увазі &quot;Кореспондент&quot; під заголовком «Могильов заявив про затримання справжніх макіївських детонаторів» - <a href=http://ua.korrespondent.net/ukraine/1186895-mogilov-zayaviv-pro-zatrimannya-spravzhnih-makiyivskih-detonatoriv target='_blank'>http://ua.korrespondent.net/ukraine/1186895-mogilov-zayaviv-pro-zatrimannya-spravzhnih-makiyivskih-detonatoriv</a> ?<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Маркетологи, коучі, гастарбайтери, клінери та бодігарди вже увійшли до нашої мови.<br />&nbsp;&nbsp; А хто такі детонатори?<br />&nbsp;&nbsp; Все дуже просто - черговий машинний переклад слова &quot;взрыватели&quot; - «Могилев заявил о задержании настоящих макеевских взрывателей».<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Ну коли вже «Кореспондент» найме живого перекладача??<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Робимо знімок екрану, поки не потерли <img src=\images\smiles\icon_smile.gif><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/detonator.png'</img></center> Страшне перо - не в гусака Wed, 16 Feb 2011 15:26:52 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1461#1461 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1460#1460 &nbsp;&nbsp;&nbsp;<font color=red>Підписати петицію можна тут</font> - <a href=http://www.gopetition.com/petition/42625/sign.html target='_blank'>http://www.gopetition.com/petition/42625/sign.html</a><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; ВІДКРИТИЙ ЛИСТ <br />&nbsp;&nbsp; до громади та до влади міста Полтави з приводу встановлення пам’ятника <br />&nbsp;&nbsp; Івану Мазепі<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Шановна громадо міста Полтави!<br />&nbsp;&nbsp; Полтава завжди була і залишається унікальним осередком української культури, її надійною твердинею і основою.<br />&nbsp;&nbsp; Багатою і яскравою є більш ніж тисячолітня історія Полтави, невід’ємно пов’язана з історією України, її визвольними змаганнями та європейськими прагненнями.<br />&nbsp;&nbsp; Протягом 11–17 ст. Полтавщина була форпостом України на порубіжжі між Руссю і Диким Полем, між Великим Князівством Литовським і Золотою Ордою, між Річчю Посполитою і Московським царством. Такі умови життя породили особливу верству місцевого населення –козацтва. Цей вільнолюбний козацький дух позначився на всій подальшій історії міста.<br />&nbsp;&nbsp; Відлік традиції європейського самоврядування – Магдебурзьке право – Полтава веде з середини 17 століття, раніше, ніж, наприклад, Івано-Франківськ (тоді – Станіславів). <br />&nbsp;&nbsp; Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Полтава допомагала порохом, продуктами, зброєю і стала центром Полтавського полку.<br />&nbsp;&nbsp; З вашим містом нерозривно пов’язані імена, які лягли в основу українського світогляду – легендарна народна співачка і поетеса Маруся Чурай, поет-байкар Леонід Глібов, вчений і громадський діяч Михайло Драгоманов, письменник і театральний діяч Михайло Старицький, діяч культури Марко Кропивницький, Микола Гоголь, який навчався у Полтавському повітовому училищі.<br />&nbsp;&nbsp; Родом з Полтави творець сучасної української мови Іван Котляревський. Тут жили і працювали письменники Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Володимир Короленко та ін.<br />&nbsp;&nbsp; Така багата інтелектуальна та національно-культурна основа міста сприяла зародженню і розвитку українських ідей.<br />&nbsp;&nbsp; Полтава стала одним з осередків руху декабристів, які виступали за європейський шлях розвитку України. <br />&nbsp;&nbsp; Представники полтавської інтелігенції В.Білозерський, Г.Андрузький та ін. входили і до заснованого у 1846 р. у Києві Кирило-Мефодіївського товариства. Більше того, В.Білозерський став автором його Статуту, а Г.Андрузький підготував «Начерки Конституції Республіки» і серед її штатів вперше окреслив межі України «з Чорномор&#8217ям, Галичиною та Кримом».<br />&nbsp;&nbsp; Таємний полтавський гурток «Унія» у 1874–75 рр. сформулював чітку політичну мету – досягнення національної незалежності України, яка успадкувалася його наступниками.<br />&nbsp;&nbsp; Саме полтавська інтелігенція зіграла провідну роль у створенні в 1900 р. Революційної української партії. Із неї вийшли більшість політичних кадрів національної революції 1917–1920 рр. Виступ у Полтаві ідеолога РУП Миколи Міхновського з брошурою «Самостійна Україна» мав визначальний вплив на політичне майбутнє тоді юного полтавця Симона Петлюри.<br />&nbsp;&nbsp; Полтаві історією судилося стати місцем перетину європейського і євразійського векторів розвитку в один з найдраматичніших періодів в українській історії – під час Північної війни Росії зі Швецією. <br />&nbsp;&nbsp; Однак імперська історія Полтавської битви – це суміш забуття, фальсифікацій, пропагандистських міфів та відвертої брехні. Її справжнє значення для України виходить далеко за рамки, визначені російською історіографією. <br />&nbsp;&nbsp; Тоді, у 1709 році, Україна в особі гетьмана Івана Мазепи, мала унікальний історичний шанс досягти самовизначення в окремій державі. Під стінами вашого волелюбного міста один з найбільш видатних і мужніх синів українського народу відкрито виступив проти тиранії Московської держави. <br />&nbsp;&nbsp; Ця подія назавжди змінила взаємовідносини між Україною та її північним сусідом, довівши готовність як простого люду, так і української еліти зі зброєю в руках відстоювати своє право на свободу. Навіть зазнавши поразки у Полтавській битві, Мазепа став символом і закликом до незалежності для всіх поколінь українців. <br />&nbsp;&nbsp; Переляк, якого зазнала російська деспотія під Полтавою, не полишає її і досі. Усі свої потуги імперські сили ось вже більше трьохсот років кидають для викорінення духу Мазепи в українцях. Усі ці три століття в нас намагалися стерти пам’ять про цю видатну подію, нав’язати викривлене бачення образу великого українця. <br />&nbsp;&nbsp; Однак в українців немає жодних підстав вважати зрадником державного діяча, який намагався звільнити свій народ від соціального і національного поневолення. <br />&nbsp;&nbsp; В історії багатьох народів лідери, що відважилися на такий крок, є найшанованішими національними героями. Їхніми іменами названі міста-столиці, навіть самі держави: Джордж Вашингтон, перший президент Сполучених Штатів Америки, який «зрадив» Велику Британію, очоливши армію колоністів у війні за незалежність у Північній Америці; Симон Болівар, керівник боротьби народів Південної Америки (Венесуели, Колумбії, Перу) за незалежність від іспанського панування. Зрештою, і Богдан Хмельницький, який очолив Визвольну війну українського народу 1648—1654 років, теж «зрадив» Річ Посполиту...<br />&nbsp;&nbsp; Переконані, що Іван Степанович Мазепа – справжній, а не спотворений імперською історією образ – впливовий політик, військовий стратег, справжній борець за свободу української нації – заслуговує на увічнення його пам’яті саме у Полтаві.<br />&nbsp;&nbsp; Цим самим ми доведемо, що не є манкуртами і чужинцями для цієї країни, доведемо спроможність бути вдячними нащадками славних прадідів великих.<br />&nbsp;&nbsp; Усі необхідні кроки для цього вже зроблено.<br />&nbsp;&nbsp; Згідно з Указом Президента України від 9 жовтня 2007 р. і постановою уряду від 2 квітня 2008 р. про спорудження пам&#8217ятника Мазепі з ініціативи Полтавської міської ради був проведений всеукраїнський конкурс на кращий проект пам&#8217ятника гетьману.<br />&nbsp;&nbsp; Проект переможців, авторського колективу у складі архітектора Віктора Шевченка, скульпторів Миколи Білика та Назара Білика, був визнаний Спілкою художників справді високохудожнім твором, який прикрасить Полтаву, органічно впишеться у її історико-архітектурний ландшафт.<br />&nbsp;&nbsp; Пам&#8217ятник вже виготовлено, і він чекає рішення полтавців на творчо-виробничому об&#8217єднанні «Художник» у місті Києві. <br />&nbsp;&nbsp; Велика справа була зроблена меценатами, без підтримки яких монумента не було б. Серед них – Полтавська облдержадміністрація спільно з ВУТ «Просвіта» у Полтавській області, яку очолює народний депутат України Микола Кульчинський. Вони ініціювали збір коштів і були каталізаторами процесу підготовки та зведення монумента. <br />&nbsp;&nbsp; Все тепер у руках мудрого керівництва та громадян Полтави, які опинилися перед історичним вибором. <br />&nbsp;&nbsp; Шановні полтавці! Зараз від вас залежатиме, чи буде встановлено в Полтаві пам&#8217ятник Гетьманові України Іванові Мазепі – справжньому народному герою України, який є прикладом справжнього, дієвого патріотизму і громадянської мудрості, людині незламного духу і стратегічного мислення, якого так часто бракувало українським очільникам.<br />&nbsp;&nbsp; Ми звертаємося до української інтелігенції, до всіх українських патріотів, де б вони не народилися і не жили, - не бути байдужими манкуртами і підтримати ініціативу встановлення пам’ятника національному героєві України, рівному за своїм значенням Джорджу Вашингтону, Симону Болівару чи Богданові Хмельницькому.<br />&nbsp;&nbsp; Ставлення до своєї історії визначає наше майбутнє. Тому не має залишатися осторонь і українська молодь. Вам жити в цій країні. І саме від вас залежить, якою буде Україна – злою мачухою, чи рідною ненькою для українців.<br />&nbsp;&nbsp; В наші лукаві часи боротися за свою честь і гідність треба щоденно і на кожому кроці.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>Іван Степанович Мазепа – справжній, а не спотворений імперською історією образ – впливовий політик, військовий стратег, справжній борець за свободу української нації – заслуговує на увічнення його пам’яті саме у Полтаві.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Шановні полтавці! Зараз від вас залежатиме, чи буде встановлено в Полтаві пам&#8217ятник Гетьманові України Іванові Мазепі – справжньому народному герою України, який є прикладом справжнього, дієвого патріотизму і громадянської мудрості, людині незламного духу і стратегічного мислення, якого так часто бракувало українським очільникам.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Ми звертаємося до української інтелігенції, до всіх українських патріотів, де б вони не народилися і не жили, - не бути байдужими манкуртами і підтримати ініціативу встановлення пам’ятника національному героєві України, рівному за своїм значенням Джорджу Вашингтону, Симону Болівару чи Богданові Хмельницькому.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Ставлення до своєї історії визначає наше майбутнє. Тому не має залишатися осторонь і українська молодь. Вам жити в цій країні. І саме від вас залежить, якою буде Україна – злою мачухою, чи рідною ненькою для українців.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; З повагою до вашого славного міста та всієї України,<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Президент України (2005-2010) В.Ющенко<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Голова Політради <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна» В.Наливайченко<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Герой України,<br />&nbsp;&nbsp; Голова Центрального виконкому <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна» С.Бондарчук<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Герой України, <br />&nbsp;&nbsp; Народний артист України <br />&nbsp;&nbsp; А. Паламаренко <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Письменниця <br />&nbsp;&nbsp; О. Забужко<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Лауреат премії ім. Василя Стуса <br />&nbsp;&nbsp; В. Овсієнко <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Письменник, політичний діяч,<br />&nbsp;&nbsp; Лауреат Шевченківської премії В. Шкляр<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Поет, видавець,<br />&nbsp;&nbsp; директор видавництва <br />&nbsp;&nbsp; «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» <br />&nbsp;&nbsp; І. Малкович <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Лауреат національної премії України<br />&nbsp;&nbsp; ім. Т.Шевченка, українська <br />&nbsp;&nbsp; письменниця М. Матіос <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Лідер гурту «Плач Єремії»,<br />&nbsp;&nbsp; Заслужений артист України <br />&nbsp;&nbsp; Т. Чубай <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Голова Київської міської організації <br />&nbsp;&nbsp; «Меморіал» ім. В. Стуса <br />&nbsp;&nbsp; Р. Круцик <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Голова національної спілки <br />&nbsp;&nbsp; кінематографистів С. Тримбач <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Президент міжнародного <br />&nbsp;&nbsp; кінофестивалю «Молодість» <br />&nbsp;&nbsp; директор Української кінофундації А. Халпахчі<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Письменник А. Стріляний <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Художний керівник Київського молодого театру,<br />&nbsp;&nbsp; Народний артист України <br />&nbsp;&nbsp; С. Моісеєв<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Виконавчий директор Міжнародного <br />&nbsp;&nbsp; Благодійного фонду <br />&nbsp;&nbsp; «Ліга українських меценатів» М. Слабошпицький<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Директор Національного науково-дослідного <br />&nbsp;&nbsp; інституту українознавства <br />&nbsp;&nbsp; Міністерства освіти і науки України П. Кононенко <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Театральний режисер, <br />&nbsp;&nbsp; заслужений діяч України <br />&nbsp;&nbsp; С. Архипчук <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Кінорежисер, продюсер, сценарист, <br />&nbsp;&nbsp; Народний артист України <br />&nbsp;&nbsp; О. Янчук <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Головний редактор газети <br />&nbsp;&nbsp; «Україна молода» <br />&nbsp;&nbsp; М. Дорошенко <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Директор-координатор <br />&nbsp;&nbsp; Інституту Віктора Ющенка, <br />&nbsp;&nbsp; член Президії Політради <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна»<br />&nbsp;&nbsp; Міністр закордонних справ України<br />&nbsp;&nbsp; (2007-2009 рр.) В.Огризко<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Президент Інституту правової <br />&nbsp;&nbsp; політики, член Президії Політради <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна»<br />&nbsp;&nbsp; Міністр юстиції 2007-2010 рр. М.Оніщук<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Виконавчий Директор Інституту <br />&nbsp;&nbsp; Президента Віктора Ющенка, <br />&nbsp;&nbsp; член Президії Політради <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна» І.Ванникова<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Член Політради <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна»<br />&nbsp;&nbsp; Екс-уповноважений Президента України<br />&nbsp;&nbsp; по міжнародних питаннях <br />&nbsp;&nbsp; енергетичної безпеки<br />&nbsp;&nbsp; 2008-2010рр. Б.Соколовський<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України Л. Григорович<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України Ю.Ключковський <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України В.Матчук<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України З.Шкутяк<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України П.Ющенко<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України <br />&nbsp;&nbsp; А. Парубій<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України <br />&nbsp;&nbsp; В. В’язівський <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний депутат України М. Кульчинський<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Кінорежисер, сценарист, <br />&nbsp;&nbsp; Заслужений діяч мистецтв України,<br />&nbsp;&nbsp; Член Політичної Ради партії «Наша Україна» <br />&nbsp;&nbsp; В.Руденко<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Політичний експерт, член Політичної Ради<br />&nbsp;&nbsp; Партії «Наша Україна» , екс-директор <br />&nbsp;&nbsp; Національного Інституту стратегічних <br />&nbsp;&nbsp; досліджень Ю. Рубан<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Народний артист України <br />&nbsp;&nbsp; Міністр культури і туризмі <br />&nbsp;&nbsp; України 2007-2010 р.р. <br />&nbsp;&nbsp; член Політради політичної <br />&nbsp;&nbsp; партії «Наша Україна» <br />&nbsp;&nbsp; В. Вовкун<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Радник Голови Політради <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна» Д.Лубківський<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Радник Голови Політради <br />&nbsp;&nbsp; політичної партії «Наша Україна» А.Левус<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Заслужений журналіст України <br />&nbsp;&nbsp; М. Базелюк<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Кінокритик <br />&nbsp;&nbsp; В. Войтенко <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Інформаційне агентство «Українські новини» <br />&nbsp;&nbsp; А. Вовк</i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <font color=red>Підписати петицію можна тут</font> - <a href=http://www.gopetition.com/petition/42625/sign.html target='_blank'>http://www.gopetition.com/petition/42625/sign.html</a> Оголошення адміністрації Wed, 16 Feb 2011 15:06:44 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1460#1460 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1451#1451 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Росія скасувала перехід на зимовий час.<br />&nbsp;&nbsp; Україна одразу замислилася??<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/other/time.gif'</img></center> Гумор Wed, 09 Feb 2011 14:57:00 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1451#1451 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1450#1450 &nbsp;&nbsp;&nbsp;<center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/uvimknuty.gif'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Без коментарів <img src=\images\smiles\icon_biggrin.gif> Гумор Wed, 09 Feb 2011 14:03:07 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1450#1450 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1449#1449 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Випадково під час розмови про Водохреще народився такий варіант:<br />&nbsp;&nbsp; Аполлонка - це ополонка, в якій купався Аполлон. Теревені Mon, 07 Feb 2011 15:36:09 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1449#1449 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1441#1441 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Святкування Дня Соборності у Січеславі, як і по всій Україні, відбувалося масово, впродовж всього дня, в різних місцях міста та з різними учасниками. <br />&nbsp;&nbsp; Від так званих батьків міста - «для галочки, бо так треба», до справжніх патріотів, що прийшли за покликом серця та з метою просвітницької роботи.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; В одному з таких заходів брав участь і Український Лікнеп, відгукнувшись на запрошення групи <b>«День Соборності»</b> <a href=http://vkontakte.ru/club22557129 target='_blank'>http://vkontakte.ru/club22557129</a>.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Зібралися біля цирку. Трохи оргмоментів - і вирушили маршем, вітаючи мешканців міста із Святом.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/01.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/01-1.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/02.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/02-1.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/03.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/04.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/05.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; На Європейській площі, як і планувалося, створили Коло Єдності.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/06.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; І яка ж Україна без пісень? Звісно, що співали. Розпочавши з виконання Гімну, перейшовши потім до колядок. Адже час колядувати ще не минув.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/06-1.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/06-2.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/07.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/07-1.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/08.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/08-0.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/08-1.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/08-2.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/09.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/09-1.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/10.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/11.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; А вже під вечір, коли стемніло, найстійкіші учасники виклали із свічок мапу України. Єдиної, Соборної, Неповторної.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/12-1.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; <center><img src='http://liknep.com.ua/img/kontent/220111/12.jpg'</img></center><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Лікнеп щиро дякує за наданий фотоматеріал <b>Зої Красовській</b>, прес-секретареві Громадянського Активу Дніпра, <b>Віктору Клєвцову</b> та <b>Дар’ї Коляді</b>.<br />&nbsp;&nbsp; Лікнеп також дякує організаторам за запрошення до участі у святкуванні. Теревені Sun, 23 Jan 2011 12:29:18 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1441#1441 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1432#1432 &nbsp;&nbsp;&nbsp;Меністер у Свєти Тибачник дозволив говорити й писати як кому пудобаєцця.<br />&nbsp;&nbsp; <table width=100% class='text'><tr><td width=5%>&nbsp;</td><td class='quote'>&nbsp;&nbsp;<small><b><u>Цитата</u></b>:</small><br/>&nbsp;&nbsp;&laquo;<i>ми однаково добре вас зрозуміємо, бо якщо людей влаштовує правопис, то, загалом, привід не має ніякого значення</i>&raquo;</td><td width=3%>&nbsp;</td></tr></table><br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Ну що ж.<br />&nbsp;&nbsp; Раз так, то й так, шановний пане Тулумбачник.<br />&nbsp;&nbsp; Ви ж нас зрозуміли, що саме до вас звертаємося.<br />&nbsp;&nbsp; <br />&nbsp;&nbsp; Вибачте, не втримався. Навіяно цим повідомленням - <a href=http://ua.korrespondent.net/ukraine/1147332-tabachnik-varianti-vimovi-v-ukrayini-i-na-ukrayini-odnakovo-pravilni target='_blank'>http://ua.korrespondent.net/ukraine/1147332-tabachnik-varianti-vimovi-v-ukrayini-i-na-ukrayini-odnakovo-pravilni</a> Теревені Thu, 09 Dec 2010 17:41:14 +0200 http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1432#1432